Верховна Рада України проголосувала за скасування пайової участі забудовників на розвиток інфраструктури. Скасування обов’язкового внеску до бюджету місцевої ради має підвищити інвестиційну привабливість країни в очах іноземних інвесторів.Як стало відомо, 11 вересня Верховна Рада України підтримала законопроект №1059 «Про внесення законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності України». Серед інших змін, в документі запропоновано виключити із Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» статті 40, яка стосується пайової участі в розвиток інфраструктури населеного пункту. Пайовий внесок – це обов’язковий платіж, який замовник нового будівництва повинен був вносити до бюджету населеного пункту для розвитку інфраструктури. Його розмір становив 4% від вартості житлового будівництва і 10% для нежитлової забудови. Як сказано в пояснювальній записці до прийнятого законопроекту, пайовий внесок – це своєрідний квазіподатків, сплата якого фактично лягала на плечі покупця нерухомості. У нього не було чіткого цільового призначення, а значить кошти далеко не завжди йшли на розвиток інфраструктури. За даними рейтингу Doing Business 2017 присутність в Україні обов’язкових пайових внесків збільшувало витрати на адміністративні процедури, пов’язані з будівництвом промислового об’єкта, в середньому до 15,2%. Механізм сплати такого внеску непрозорий і тягне за собою корупцію – сказано в обгрунтуванні законопроекту.Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе вважає, що пайовий внесок не виконує свою головну функцію – розвиток і будівництво інфраструктури, тому давно себе зжив. А повне скасування пайової участі може сприяти суттєвому підвищенню позиції України в рейтингу Doing Business за показником «Отримання дозволів на будівництво». Про це чиновник написав на своїй офіційній сторінці в Facebook.Крім скасування обов’язкового внеску на розвиток інфраструктури, Верховна Рада прийняла ще ряд важливих змін для будівельної галузі. Це створення електронного кабінету забудовника і впровадження параметричного методу нормування. Останнє, за словами Парцхаладзе, дозволяє формувати вимоги по нормам безпеки, функціональності і якості об’єктів, а не шляхом додержання невиправдано жорстких приписів.