У Всесвітній день захисту дитини розглянемо основні норми та порядки законодавства, які захищають дитячі права в питаннях, пов’язаних з нерухомістю. В рамках законодавства неповнолітня дитина має особливий захист. Порядки і норми для вирішення питань з нерухомістю, в яких зачіпаються права малолітніх і неповнолітніх осіб, регламентовані Житловим, Сімейним, Цивільним кодексами. Контроль за відчудженням майна неповнолітніх дітей покладенно на орган опіки та піклування (ООП). Проводити операції, пов’язані з житловою площею за участю малолітніх та неповнолітніх осіб, можна лише з дозволу цього органу.

Будь-яка угода щодо продажу будинку або квартири не повинна суперечити інтересам і правам дитини. Такий порядок встановлений п.6 ст.203 Цивільного кодексу.

Придбання квартири на малюка – популярний спосіб заздалегідь забезпечити його житлом і актуальний варіант інвестування коштів. Порядок оформлення квартири на особу 0-14 років і 14-18 років дещо відрізняється. Придбати нерухомість для сина або дочки можна, лише отримавши дозвіл ООП. По досягненню чотирнадцятирічного віку права суб’єкта розширюються у зв’язку з настанням неповної дієздатності. Таким чином, з 14 до 18 років оформлення житла на дитину відбувається з її безпосередньою участю. Ось тільки дійсною угода буде, якщо такі дії схвалять і батьки, і ООП.

Якщо дитина – власник квартири або має в ній частку – завдання з продажу ускладнюється. В 14 главі Сімейного кодексу описані її права на майно, в тому числі – на нерухомість. Відповідно до закону доглядати за житлом і зберігати його в належному стані повинні батьки. Але розпорядитися нерухомим майном дитини батькі не мають права. У пункті 2 ст.177 СК сказано, що для укладення угод щодо майна особи, яка не досягла 18 років, необхідно отримати дозвіл ООП. Продаючи квартиру, в якій є частка неповнолітнього, батьки зобов’язані забезпечити його іншою житловою площею, не завдавши шкоди майновим правам, а саме: частка в новій квартирі повинна бути не меншою за ту, яку мала дитина; умови повинні бути не гірші, ніж в попередньому місці проживання. Перевіривши це, і переконавшись, що вимоги закону дотримані, ООП дозволять проводити продаж.

Згідно зі ст.1241 Цивільного кодексу неповнолітні діти спадкодавця є претендентами на обов’язкову частку спадщини. Це означає, що навіть якщо такий спадкоємець не вказаний в заповіті, він в обов’язковому порядку отримує половину своєї частини спадщини, що належить йому за законом. В окремих випадках ця частина може бути змінена за рішенням суду. Для дітей також діють окремі умови вступу в спадщину. Якщо дорослому спадкоємцю, щоб отримати свою частку, необхідно протягом 6 місяців після відкриття спадщини написати відповідну заяву, неповнолітньому претенденту це робити не обов’язково. Згідно зі ст.1268 ЦК малолітній або неповнолітній спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину за винятком випадків, коли він від неї відмовився, подавши відповідну заяву. Якщо спадкоємцю менше 14 років, відмову подають батьки, усиновителі або опікуни з дозволу ООП. У віці 14-18 років він має право сам відмовитися від спадщини з дозволу батьків, усиновителів чи опікунів.

У віці до 10 років малюк повинен бути зареєстрований виключно за адресою реєстрації батьків або одного з них. В окремих випадках особа старше 10 років може проживати і в іншому місці, наприклад, з дідусем і бабусею, але тільки якщо цього хоче, а батьки не проти. У разі розлучення батьків стаття 160 Сімейного кодексу регламентує наступні порядки визначення місця проживання дітей: 0-10 років – місце проживання визначається самими батьками; 10-14 років – адреса реєстрації визначається з урахуванням побажань малюка і батьків; 14-18 років – неповнолітній сам вирішує, з ким буде жити. При виникненні спірних ситуацій для врегулювання питання втручаються органи опіки та піклування.

Права дитини на нерухоме майно при розлученні батьків:

Квартира, придбана за час подружнього життя, є власністю подружжя і у випадку розлучення ділиться між ними без участі дітей. Особиста нерухомість дитини в разі розлучення батьків поділу не підлягає і залишається її власністю. У більшості випадків в рамках вирішення питань з нерухомістю, при яких можуть бути порушені права та інтереси дітей, не обійтися без участі органів опіки та піклування. Такий захист дитини з боку держави не дає можливості ні батькам, ні опікунам або іншим особам порушити її права та інтереси.

Зміна призвища дитини:

Зверніть увагу, що для зміни прізвища дитини, яка досягла семирічного віку необхідна її згода. При цьому, незважаючи на малолітній вік, думка дитини є вирішальною, і батьки не праві змінити її прізвище, оскільки цим порушать право дитини на індивідуальність. Більш того, при виникненні спору між батьками та дитиною щодо зміни прізвища, батько і мати не мають права звернутися для вирішення конфлікту в орган опіки та піклування. Можливість обійти думку дітей надана лише суду і лише в тих випадках, коли цього вимагають інтереси дитини (частина 3 статті 171 Сімейного кодексу України).

За більш докладною, консультацією Ви можете звернутись за адресою: м. Суми, вул. Харьківська 5\1 (Виставковий центр). Офіс 302.

Також Ви можете отримати безкоштовну консультацію з приводу придбання або продажу нерухомості (квартира, будинок, кімната у гуртожитку, земельна ділянка). Ми допоможемо вирішити найскладніші питання з придбання або продажу нерухомості.

З повагою співробітники Асоціації Юристів України з питань нерухомості.